Статтi
Партнер
У Валках відзначили ювілей Євгена Ніколенка
Статтi | | 346 | Автор: Олена Школьник, наукова співробітниця Валківського краєзнавчого музею

Світлини з домашнього архіву ювіляра
19 червня відзначає своє 85-річчя наш земляк Євген Ніколенко - літератор, публіцист, поет-пісняр, заслужений працівник культури України, почесний член Національної спілки журналістів України, володар почесного знаку «За досягнення у розвитку національної культури і мистецтва України», лауреат літературно-мистецьких премій.
Народився Євген Миколайович Ніколенко у селищі Старий Мерчик на Валківщині. Виховувала його та сестричку мама Олександра Омелянівна. Тато загинув на фронті.
Після закінчення десятирічки розпочав свій трудовий шлях на меблевій фабриці (опанувавши фах столяра), згодом - працював на місцевому цегельному заводі. Навчаючись у Старомерчицькому сільськогосподарському технікумі, почав «крутити кіно» - у селищному Будинку культури залюбки допомагав кіномеханіку. Пізніше свій великий інтерес до кіномистецтва Євген Миколайович відобразив у сотнях рецензій до кінофільмів, у десятках публікацій, присвячених акторам та іншим представникам творчого кіноцеху.
Після закінчення технікуму була служба в армії, навчання в Полтавському сільськогосподарському інституті (нині – аграрна академія) . Одного разу написав замітку про студентство для газети «Зорі Полтавщини». В редакції дізнався, що при газеті діє університет журналістики, де захотів випробувати свої сили. Тематика перших публікацій Євгена Ніколенка визначилася відразу - кіномистецтво.

У різні часи він брав інтерв’ю у Миколи Оляліна, Лесі Швачко, Петра Вельямінова, Ізольди Ізвицької, Тетяни Конюхової, Ігоря Шатрова, Юрія Саранцева, Володимира Талашка та інших відомих акторів. Залишається вірним улюбленій темі і дотепер – для різних видань готує публікації про найцікавіших людей та найвидатніші здобутки українського кіномистецтва.
Співробітництво з газетярами Євген Миколайович успішно поєднував із роботою у радіожурналістці. На Полтавському обласному радіо почали звучати підготовлені ним літературно-мистецькі програми. Серед творчих вподобань Євгена Миколайовича особливе місце зайняли постаті Самійла Величка та Володимира Короленка. Тож цілком заслужено він став лауреатом літературно-мистецьких премій, що названі їх іменами.
За багатосерійний радіофільм «Він жив тобою, Україно» (про В. Короленка), що був присвячений 150-й річниці від дня народження письменника, Євген Миколайович став лауреатом регіонального літературно-мистецького конкурсу «Ми –українці». Він є також автором радіофільмів, присвячених нашій славній козацькій минувшині.
Більш ніж півтора десятиліття Євген Ніколенко працював директором Полтавського державного літературно-меморіального музею Володимира Короленка: досліджував життя і творчість видатного письменника, організовував чимало цікавих заходів у його садибі-музеї.
Талант Євгена Миколайовича барвистий і багатогранний, твори цікаві, змістовні, художні. Крім прозових публікацій, він також став автором численних поезій , які публікувалися в полтавській пресі. Але це ще не все - у доробку митця понад 60 пісень! До багатьох пісенних творів він написав не лише слова а ще й музику. Чимало пісень Ніколенка покладені на музику місцевими композиторами. Свого часу пісня “Моя доля – Україна”, створена у співавторстві із народним артистом України Віталієм Скакуном, стала призером міжнародного пісенного фестивалю “Боромля- 97”.

За подвижництво в галузі історії та культури України, Євген Миколайович удостоєний Премії імені козацького-старшинського літописця Самійла Васильовича Величка, також нагороджений почесним знаком «За досягнення у розвитку національної культури і мистецтва».
Не залишає літературну творчість Євген Ніколенко і в теперішній воєнний час. У 2022 році у районній газеті Нових Санжар «Світлиця» побачила світ його хвилююча кіноповість «Навіки твій». В останні роки наш земляк тісно співпрацює з валківською газетою «Сільські новини».
Для талановитого літератора і великого патріота рідного краю його мала Батьківщина завжди була невичерпним джерелом натхнення. Їй він присвятив чимало теплих, щирих, душевних віршів. А художньо-документальна повість «Мої старомерчани» не тільки зачаровує читача своїм ліризмом, а й відтворює сторінки історії Старого Мерчика, увічнює пам'ять про земляків. Для рідного селища Євген Ніколенко створив гімн, у якому, зокрема, є такі слова:
Радість у серцях наших струмує,
Шлях до щастя широко проліг,
Україна Мерчик наш шанує -
Слобідського краю оберіг.
Миру Вам усім, старомерчани,
Хай квітує матінка-земля,
Лине пісня над широким ланом,
Милість Божа хай Вас окриля!
Неможливо перелічити усіх творів Євгена Миколайовича. Чого варті лише його кіноповість «Навіки твій», радіофільми «Співець слави козацької», «Шлях до тебе» і «Твоя журавка», оповідання для дітей «Намистинка», «Маленькі друзі дівчинки Злати» і багато інших. Шанувальники художнього слова слідкують за творчістю Є.М. Ніколенка, щиро захоплюються нею.
Бажаємо нашому талановитому земляку козацького здоров’я на многії літа і нових щедрих врожаїв в творчій ниві!
Коментарі
Ще декілька актуальних новин на зараз