Психіатрична допомога в стаціонарах: зміни в законодавстві

Статтi | 13 березня, 2024 у 16:26 | 474 | Автор: Геннадій Миколаєнко

Інфографіка МОЗ

Протягом багатьох років допомога у сфері психічного здоров’я була зосереджена переважно у спеціалізованих медзакладах, що сприяло стигматизації та не забезпечувало належного рівня мультидисциплінарного підходу до лікування й реабілітації людей із психічними розладами. МОЗ змінює систему і підходи у цій сфері.

Наказом від 07.12.2023 № 2085 затверджено Порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах, який визначає механізм надання такої допомоги з огляду на пріоритет прав і гідності людини.

Затверджений порядок сприятиме доступності та вдосконаленню послуг з охорони психічного здоровʼя шляхом підвищення ефективності діагностичних, лікувальних та профілактичних заходів. Він має на меті захист прав пацієнтів у психіатричних закладах, зокрема права пацієнтів на гідні умови перебування та лікування; запобігання будь-якій формі фізичного, психологічного чи експлуатаційного насильства над пацієнтами.

“Психіатричний стаціонар – це не тюрма і не виправна колонія, а медичний заклад, де пацієнти отримують необхідну їм допомогу і лікування”, – зазначає міністр охорони здоровʼя Viktor Liashko.

Поміж іншого новий порядок надання психіатричної допомоги в стаціонарних умовах передбачає:

заборону надавати психіатричну допомогу особам до 18 років у відділеннях для дорослих;
обовʼязковий огляд та фіксацію всіх тілесних ушкоджень у разі госпіталізації пацієнта;
заборону замикати вхідні двері до приміщень та палат і встановлювати ґрати на вікнах палат;
гарантії вільного спілкування пацієнтів з відвідувачами без присутності персоналу;
право вести телефонні розмови та користуватися мережею Інтернет;
необмежене конфіденційне спілкування з уповноваженим Верховної Ради України з прав людини, адвокатом, законним представником, представниками міжнародних організацій;
відповідність приміщень, що використовуються для психіатричної допомоги у стаціонарних умовах, вимогам державних будівельних норм, державних медико-санітарних нормативів та державних медико-санітарних правил, що визначені для такого виду закладів;
постійний та вільний доступ пацієнтів до питної води, засобів гігієни, санітарного обладнання.