Двоповерхівки Валківщини

До будівель віком більш ніж півтора століття належить, зокрема, двоповерховий кам’яний будинок на вулиці Грабовського. Відомо, що у ньому до 1930 року мешкали сестри Дудітські, які на той час були вже похилого віку. Як стверджують валківчани, жінки ці відзначалися інтелігентністю та освіченістю. Мешкали вони на другому поверсі, а перший здавали в оренду, за рахунок якої і жили. Певний час квартирував у Дудітських талановитий артист Арбенін. Згодом у цьому будинку тривалий час знаходилась заготконтора, останнім часом - відділення банку «Аваль».

У 1908 році в районі нинішньої автостанції було побудовано двоповерхову будівлю жіночої гімназії, у якій навчалися дівчата переважно із заможних родин. Головними навчальними дисциплінами там були латинська, грецька, французька мови, закон Божий, домоводство. Викладались також чистописання, малювання, танці, співи. Навчання було платним. У 1917 році в гімназії налічувалося близько 140 учениць. У радянські часи в цьому приміщенні знаходилася школа (спершу семирічна, а з 1935 – середня №1, яку за кольором стін називали «червоною»). Під час Другої світової війни будівля колишньої гімназії була знищена.

На розі сучасних вулиць Харківської та Григорія Сковороди височів кам’яний двоповерховий будинок місцевої дворянки Прокопович (в народі її називали Прокоповичкою). На його другому поверсі знаходилося приміщення дворянського зібрання і купецький клуб з буфетом та більярдом, а на першому – булочна і годинникова майстерня Шльосберга. Ще у 1924 році будинок був розібраний міським комунальним господарством. На той час цю установу очолював колишній слюсар-водопровідник, поляк за національністю, А. А. Тімашев. Як зазначав краєзнавець І. Ф. Скотар, на совісті цієї людини було багато зруйнованих будинків заможних валківчан. У часи незалежності України, під час риття котловану на місці будинку Прокоповички, знайдено значну кількість керамічної плитки (кахлів) різного розміру, форми, кольору (деякі зразки потрапили до нашого музею), що мала на звороті напис «Бергенгейм. Харків». Очевидно, колись цими кахлями були облицьовані підлога, печі та каміни зруйнованої будівлі. Згадане клеймо свідчило про те, що плитку виготовлено на заводах знаменитого харківського промисловця барона Едуарда Бергенгейма.

Вище будинку Прокоповички, вздовж вулиці Харківської, стояв ще один двоповерховий кам’яний будинок, який належав земській управі. В радянські часи в ньому розміщувався райвиконком. Великий балкон цієї будівлі використовували як трибуну під час мітингів і демонстрацій. Під час Другої світової війни приміщення колишньої земської управи також було зруйноване.

На вулиці Харківській, крім будинку Прокоповички і земської управи, був ще один двоповерховий будинок столітньої давності, який належав купцю на прізвище Жван. Відомо, що на початку ХХ століття Жван скуповував яйця по всьому повіту і відправляв їх у різні міста, навіть у Москву, за рахунок чого і розбагатів. Деякі кімнати свого будинку Жван здавав орендарям. Згідно з архівними даними, до 1916 року тут знаходилася нотаріальна контора Леопольда Сигизмундовича Тичинського. В радянські часи у зазначеному будинку розміщувалося відділення НКВС разом із паспортним столом, а в його підвалі тримали заарештованих. Знаходився будинок на розі нинішніх вулиць Харківської і Різдвяної. Під час Другої світової війни він був знищений.

У 1917 році нотаріальна контора згаданого Леопольда Тичинського перемістилася до будинку Тупиціної (переінакшене на російський манер місцеве прізвище Тупиця) - ще одного двоповерхового будинку у Валках. Знаходився він навпроти храму Різдва Пресвятої Богородиці (в народі звався «рясним»), на розі нинішніх вулиць Ков’язької та Григорія Сковороди. У радянські часи добротний будинок Тупициної займав райком комсомолу, а будинок Савченка, що знаходився поруч, – райком партії. Обидві ці будівлі також знищені під час Другої світової війни.

На місці будинку, де тепер розміщена редакція газети «Сільські новини», знаходилося двоповерхове приміщення державного банку, підірване під час Другої світової війни.

Поруч із редакцією зберігся двоповерховий будинок, який під час війни постраждав, але не загинув. Він теж столітньої давності. У перші роки радянської влади на його першому поверсі знаходилися кондитерський магазин Яновського, майстерня з ремонту годинників Шльозберга та фотоательє С. Г. Кабанцова. На другому поверсі розміщувалася бібліотека. Після війни в будинку містилися різні організації – райвиконком, райсільгоспуправління, РАГС.

Старовинні двоповерхові будівлі, з якими пов’язано чимало історичних подій у нашому краї, можна побачити на різних світлинах минулих років, які зберігаються у фондах Валківського краєзнавчого музею.

 Слідкуйте за нами в соціальних мережах:

Телеграм: https://t.me/gromada_group

Фейсбук:

https://www.facebook.com/gromada.group.novynykharkovataoblasti https://www.facebook.com/gromada.grp