Засуджених відпускатимуть у відпустки?

Цей законопроєкт ще не зареєстровано у Верховній Раді України, а лише розроблено урядовцями.

Його основні положення такі:

1. У разі смерті або тяжкої хвороби близького родича, що загрожує життю хворого, засудженим дозволяються короткочасні виїзди за межі колонії на території України, крім тимчасово окупованої, на строк не більше 7 діб, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше 3 діб).

Це стосується ВИКЛЮЧНО тих засуджених, що тримаються:

▪ у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання;

▫ на дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання;

▪ на дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки;

▫ у виховних колоніях.

2. Іншим засудженим короткочасні виїзди дозволяються за межі виправної колонії на території України, крім тимчасово окупованої, на строк не більше однієї доби, не включаючи часу, необхідного для проїзду в обидва кінці (не більше 3 діб).

3. Засуджені, які тримаються у виправних колоніях мінімального рівня безпеки з полегшеними умовами тримання, дільницях соціальної реабілітації виправних колоній мінімального рівня безпеки із загальними умовами тримання і дільницях соціальної реабілітації виправних колоній середнього рівня безпеки та виховних колоніях, прямують до місця призначення і у зворотному напрямку самостійно, а інші засуджені переміщуються до місця призначення і у зворотному напрямку та охороняються вартами колонії.

4. Витрати колонії, пов’язані з наданням засудженим короткочасних виїздів, оплачують засуджені, їх родичі або інші особи.

Законопроєкт розроблено на виконання рішення Конституційного суду України, який визнав неконституційними окремі приписи частини І статті 111 Кримінально-виконавчого кодексу України в тому, що вони унеможливлюють застосування до засуджених до довічного позбавлення волі осіб короткочасних виїздів за межі колонії на території України у зв’язку з такою винятковою особистою обставиною, як смерть або тяжка хвороба близького родича, що загрожує життю хворого.

Практика ЄСПЛ не виключає того, що за певних обставин питання браку можливості в особи, позбавленої волі, відвідати свого тяжкохворого близького родича або бути присутньою на його похованні може бути розглянуте в аспекті порушення статті 3 ЄКПЛ, відповідно до якої установлено заборону катування або нелюдського чи такого, що принижує гідність, поводження або покарання.